Історія НААУ

На  вимогу  Закону  України  “Про  захист  прав  споживачів”  від  12.05.1991  року № 1023-ХІІ та Постанови  Кабінету Міністрів України “Про організацію проведення сертифікації продукції”  від 27.02.1992 р. № 95, в Україні у 1992 році почалось створення державної системи обов’язкової сертифікації продукції,  яка одержала назву – УкрСЕПРО (Українська сертифікація продукції).

Функції Національного органу з сертифікації було покладено на Державний Комітет України зі стандартизації, метрології та якості продукції (Держстандарт України).

Система сертифікації не могла діяти без відповідної  інфраструктури – мережі випробувальних лабораторій (центрів)  та органів з сертифікації продукції. Тому, розбудова системи  УкрСЕПРО почалась із створення системи акредитації випробувальних лабораторій та органів з сертифікації продукції . Для цього у 1992 році було розроблено проекти перших чотирьох основоположних організаційно-методичних документів системи УкрСЕПРО:
-       “Основні положення”;
-       “Акредитація випробувальних лабораторій”;
-       “Положення про органи сертифікації продукції та порядок їх акредитації”;
-       “Порядок підготовки та проведення сертифікації продукції”.

На той час в Україні існувала розвинена випробувальна база, але вона повинна була підтвердити свою технічну компетентність шляхом акредитації та можливість проводити оцінку відповідності.

Складним організаційним питанням стало створення мережі незалежних від розробника, виробника, постачальника та споживача  органів з сертифікації продукції. Рішення було знайдено через створення системи “призначення ОС” шляхом  покладання на НДІ, СКБ або ЦСМ відповідних функцій ОС. Призначення проводилось через видання спільних наказів між Держстандартом України та відповідним міністерством (відомством). Накази мали обов`язкові вимоги щодо  необхідності поступового відокремлення від призначеної організації структурного підрозділу, на базі якого створювався  юридично та фінансово незалежний орган з сертифікації, і  наступну його  акредитацією на технічну компетентність.

З метою законодавчого затвердження системи УкрСЕПРО, було розроблено проект нормативного акту, який  в подальшому був прийнятий, як Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93.

Наступним важливим кроком  створення  системи УкрСЕПРО була розробка та впровадження з 1 липня 1994 року  “Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні”  та “Положення про порядок ввезення на митну територію України продукції, яка імпортується та підлягає обов’язковій сертифікації”. На час введення обов’язкової сертифікації Держстандартом було акредитовано біля 200 випробувальних лабораторій та 100 організацій призначено або акредитовано як органи з сертифікації продукції.

Впровадження в дію Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” привело українську систему акреди­тації у відповідність до міжнародних та європейських правил і процедур у сфері оцінки відпо­відності.

Цей Закон розмежував функції оцінки відповідності та акредитації. До створення НААУ функції акредитації виконував Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації. Після створення НААУ у 2002 році функції акредитації та підтвердження відповідності в Україні було розмежовано.

Наказом Міністерства економіки України (МЕ) від 04.01.2002 р. №5 було утворено НААУ та затверджено Положення про НААУ.

Керівники НААУ:

-    наказом МЕ від 10.04.2002 р. №71/1-П Головою НААУ було призначено Казанцева Сергія Андрійовича;

-    наказом МЕ від 27.10.2008 р. № 95-п – Зоргача Дмитра Віталійовича;

-    наказом МЕ від 15.07.2010 р. №82-п – Чекаліна Володимира Миколайовичу;

-    наказом МЕ від 12.07.2013р. № 60-п – Рущака Володимира Михайловича;

-    наказом МЕ від 30.12.2015 № 208-п – Горицького Віктора Михайловича.

Спільним наказом НААУ та Держспоживстандарту від 09.07.2002 р. №419/1 роботи з акредитації, що були в роботі у Держстандарті з 15.07.2002 р. було передано до НААУ.

Наказом МЕ від 13.08.2002 р. № 248 затверджено “Правила визначення вартості робіт з акредитації”, які було погоджено в Міністерстві юстиції України. Порядок та розміри оплати робіт з акредитації органів з оцінки відповідності затверджуються наказами НААУ.

З метою використання акредитованими ООВ знаку акредитації розроблено та затверджено опис та правила застосування національного знака акредитації (наказ МЕ від 21.11.2002р.), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2002 р.

18 грудня 2002 р. відбулось перше засідання ТКА, на якому було визначено структуру ТКА (8 підкомітетів), обговорено Положення про ТКА, обрано Голову ТКА та його заступників – голів підкомітетів. За результатами обговорення наказом НААУ від 28.12.2002 р. №96 було затверджено Положення про ТКА.

Також було затверджено Положення про Раду з акредитації та її склад. Перше засідання Ради з акредитації відбулося 06 березня 2003 року.

Наказом НААУ від 12.03.2003 р. №192 було затверджено першу редакцію “Положення про комісію з апеляцій НААУ” (ЗД-15.00.05).

Протягом діяльності НААУ як національний орган України з акредитації отримав методичну, інформаційну та фінансову допомогу в рамках таких міжнародних та європейських програм:

  1. Програма TRANSFORM (заснована урядом Німеччини). В рамках програми відбулися семінари, спільні оцінювання, стажування в німецькому органі з акредитації DACH.  2003 рік.
  2. Програма TACIS (фінансована Європейським Союзом). В рамках програми відбулися: навчання в SWEDAC (Шведський орган з акредитації), оцінювання національної системи акредитації шведськими фахівцями. 2004 рік.
  3. Семінар «World Trade and Conformity Assessment, Quality Infrastructure Development» заснований урядом Швеції (агенція SIDA). 2005 рік.
  4. Проект Twinning “Посилення стандартизації, ринкового нагляду, метрології та законодавчої метрології, оцінки відповідності та політики у сфері захисту прав споживачів в Україні ” (Twinning project UA 06/PCA/TR04). 2008-2010 роки.
  5. Проект Twinning “Посилення діяльностей Національного агентства з акредитації України” (Twinning project UA 06/PCA/TR07). Цей проект виконано голландсько-шведським консорціумом NEN-RvA-NMI-SWEDAC. Зміст проекту: навчання у сфері акредитації та особливості застосування для різних секторів економіки, участь фахівців НААУ у засіданнях Генеральних асамблей та комітетів EA, проведення акредитації за участі сторін в Україні, Нідерландах та Швеції. 2008-2010 роки.
  6. Проект “Технічна підтримка української інфраструктури забезпечення якості” (EuropeAid/126112/SER/UA). Засновник – Європейський Союз. Зміст проекту для НААУ: підтримка участі НААУ у роботі комітетів ЕА, надання пропозицій щодо внесення змін до закону «Про акредитацію  органів з оцінки відповідності». 2009-2010 роки.
  7. Програма секторної бюджетної підтримки ‘Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом”. Термін впровадження – 2011 – 2015 роки.
  8. Проект Twinning «Подальше посилення діяльності Національного агентства з акредитації України» (Twinning project UA 10/ENP-PCA/TR/24). Цей проект виконувався британо-німецьким консорціумом BSI-NPL-BAM. 2011-2013 роки.

На  початку  діяльності  НААУ  тимчасово   розміщувалось   за   адресою:  м. Київ, вул. Святошинська, 2.

З травня 2003 року НААУ розміщувалось за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 15/17.

З листопада 2009 року НААУ знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (раніше вул. Кутузова, 18/7).

Історія міжнародного співробітництва НААУ

НААУ є асоційованим членом Європейської кооперації з акредитації (ЕА) та підписантом Багатосторонньої Угоди з ЕА (ЕА MLA) через Двосторонню Угоду про визнання (ЕА BLA) за напрямками акредитації випробувальних та калібрувальних лабораторій, органів з сертифікації продукції, органів з сертифікації систем менеджменту, органів з сертифікації персоналу та органів з інспектування.

Також НААУ є повноправним членом Міжнародної кооперації з акредитації лабораторій (ILAC) та підписантом Угоди про взаємне визнання (ILAC MRA) за напрямками акредитації випробувальних та калібрувальних лабораторій і органів з інспектування. Таким чином, акредитація, що надається НААУ у вищенаведених сферах, є еквівалентною акредитації, що надається національними органами з акредитації – підписантами ILAC MRA у більш ніж 80 країнах світу.

У серпні 2016 року НААУ подану заявку на отримання членства у Міжнародному форумі з акредитації (IAF). У червні 2017 року НААУ отримало статус члена IAF.