Результати пошуку для: Міжнародне бюро

Декларація BIPM-IFCC-ILAC про співпрацю

З метою створення Об’єднаного комітету по простежуваності в лабораторній медицині (JCTLM), в квітні 2016 року була повторно підписана Декларація про співпрацю між Міжнародним бюро мір та ваг (BIPM), Міжнародною федерацією клінічної хімії та лабораторної медицини (IFCC) і Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій (ILAC).

Метою JCTLM є створення всесвітньої платформи для сприяння і надання рекомендацій щодо міжнародно визнаної та прийнятої еквівалентності вимірювань в лабораторній медицині і простежуваності для відповідних вимірювальних еталонів.

Партнерство ILAC – BIPM/CIPM

ILAC має давні стосунки з Міжнародним бюро мір та ваг (BIPM) і Міжнародним комітетом мір та ваг (CIPM).

1. Меморандум про взаєморозуміння (MoU)

Меморандум про взаєморозуміння BIPM-ILAC (MoU) знову було підтверджено 8 березня 2016 року. Меморандум визнає необхідність зміцнення зв’язків між акредитації та метрологією і координації дій щодо завдань, пов’язаних з національною та міжнародною інфраструктурою вимірювань. MoU був вперше підписаний 3 листопада 2001 року.

Спільна Робоча група BIPM-ILAC несе відповідальність за реалізацію BIPM-ILAC MoU та розробку  пов’язаних з цим документів.

2. Спільні Декларації

Метрологічна простежуваність

Спільна Декларація BIPM-OIML-ILAC-ISO (2011) щодо метрологічної простежуваності  побудована на тристоронній заяві BIPM, OIML та ILAC в 2006 році щодо відповідності різних міжнародних угод з метрології для торгівлі, законодавства і стандартизації.

Актуальність міжнародних угод

Спільна Декларація BIPM-OIML-ILAC (2006) про відповідність різних міжнародних угод з метрології для торгівлі, законодавства і стандартизації. Ця заява є відображенням триваючого тісної співпраці між BIPM, OIML та ILAC і сприяє використанню трьох існуючих Угод про взаємне визнання.

Спільна Декларація BIPM-OIML-ILAC (2006) Спільна Декларація BIPM-OIML-ILAC (2006) – Пояснювальний лист

3. Спільні заяви

Акредитація калібрувальних і вимірювальних послуг Національних метрологічних інститутів
Спільне Комюніке ILAC-CIPM 2012 року містить керівництво щодо процесу акредитації Національних метрологічних інститутів (НМІ) для їх послуг з вимірювань для того, щоб НМІ оптимізували вигоди від акредитації, коли вони знаходиться в процесі або набувають статус підписанта CIPM MRA, і в цілому полегшити процес для органів з акредитації під час акредитації послуг з вимірювань НМІ.
Калібрувальні і вимірювальні можливості (CMC)
Циркуляр ILAC 2009 року щодо переходу від BMC до CMC містить детальну інформацію про зміну термінології, що стосується Найкращих вимірювальних можливостей (BMC) і Вимірювальних можливостей калібрування (CMC), тобто посилання на BMC потрібно читати як CMC для акредитованих калібрувальних лабораторій, а також в галузях акредитації для цих лабораторій.
Була прийнята Резолюція 11.20 на Генеральній Асамблеї ILAC в Сіднеї, Австралія, 30 жовтня 2007 року відносно Спільного документа BIPM-ILAC: Генеральна Асамблея ILAC приймає спільний документ ILAC/ BIPM щодо калібрувальних і вимірювальних можливостей (CMC), як значний крок вперед в узгодженні цієї концепції між ILAC та BIPM. ILAC прийматиме до уваги цей спільний документ при підготовці майбутніх документів щодо невизначеності вимірювань, у співпраці з BIPM.

Національні метрологічні інститути та органи з акредитації
Спільна заява BIPM-ILAC визначила загальні функції та обов’язки національних метрологічних інститутів і національних визнаних органів з акредитації.

BIPM-ILAC Спільна заява (2005) BIPM-ILAC Спільна заява (2005) – Пояснювальний лист
4. Об’єднаний комітет з простежуваності в лабораторній медицині (JCTLM)

JCTLM був створений в 2002 році шляхом Декларації про співпрацю між Міжнародним бюро мір та ваг (BIPM), Міжнародною федерацією клінічної хімії та лабораторної медицини (IFCC) і Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій (ILAC). Декларація про співпрацю була переглянута в 2012 році після перегляду гармонізованих стандартів, що відносяться до більш високого порядку референс-матеріалів і методів.

Декларація про співробітництво BIPM -IFCC-ILAC була знов підписана в квітні 2016 року. База даних JCTLM: Лабораторна медицина та діагностики in vitro  є базою даних більш високого порядку референс-матеріалів, вимірювальних методів/ процедур і послуг.
5. Об’єднаний комітет для розробки керівництв в метрології (JCGM)
JCGM складається з восьми міжнародних організацій, що працюють в галузі метрології, а саме: Міжнародне бюро мір та ваг (BIPM), Міжнародна електротехнічна комісія (IEC), Міжнародна федерація з клінічної хімії і лабораторної медицини (IFCC), Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій (ILAC), Міжнародна організація з стандартизації (ISO), Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії (IUPAC), Міжнародний союз теоретичної та прикладної фізики (IUPAP) і Міжнародна організація із законодавчої метрології (OIML).
Робоча група 1 (WG1 JCGM) підтримує Керівництво щодо вираження невизначеності вимірювань (відомий як GUM) і додаткові документи. Робоча група 2 (WG2 JCGM) підтримує Міжнародний словник метрології – Основні та загальні поняття і пов’язані з ним термінів (відомий як VIM).

Міжлабораторні порівняння результатів випробувань (МПР)

Перевірка кваліфікації - це використання окремими лабораторіями міжлабораторного порівняння результатів випробувань (МПР) для визначення рівня виконання вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 щодо якості результатів певних випробувань (калібрувань). Участь у програмах перевірки кваліфікації надає лабораторіям спосіб незалежної та надійної оцінки рівня виконання випробувань та якості результатів випробувань.

Позитивні результати такої участі є демонстрацією якості, тобто вірогідності даних результатів випробувань лабораторій-учасників. Головна мета випробування на професійність – забезпечити лабораторії інформацією щодо спроможності видавати вірогідні результати випробувань, постійно демонструвати рівень проведення випробувань і підвищити якість результатів вимірювань. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь також надає можливість вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості в лабораторіях, надаючи додаткову зовнішню оцінку їх спроможностей щодо випробування. Проте, щоб постійно отримувати вірогідні дані випробувань, лабораторіям необхідно підтримувати систему якості відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, проводячи регулярний внутрішній контроль якості результатів випробувань.

Програми МПР є обов’язковим та невід’ємним елементом зовнішнього контролю системи якості випробувальної лабораторії та відіграють важливу роль як під час акредитації лабораторії, так і під час її функціонування.

У НААУ розроблена і затверджена Політика НААУ щодо участі органів з оцінки відповідності у перевірках кваліфікації, що визначає періодичність участі лабораторій в програмах перевірки на якість проведення випробувань.

Щоб відповідати вимогам EA-4/18, ILAC-P9, та інших міжнародних документів, усі органи з акредитації повинні враховувати такий критерій акредитації як результати участі акредитованих лабораторій у програмах перевірки кваліфікації.

Усі лабораторії-заявники повинні успішно брати участь, щонайменше, в одному міжлабораторному випробуванні на професійність відповідно до стандарту ISO/IEC 17043:2010 (за кожним видом випробувань). Для цієї мети прийнятні будь-які методи, наведені в ISO/IEC 17043:2010.

НААУ заохочує лабораторії брати участь в програмах МПР та регулярно розсилає інформацію щодо програм МПР як для акредитованих лабораторій, так і для лабораторій-заявників. Неакредитовані лабораторії також запрошуються брати участь в цих програмах. Участь лабораторій в програмах МПР є добровільною. Результати участі конкретної лабораторії є конфіденційними, якщо відкритість раунду МПР не заявлена координатором окремо. Програми МПР, узгоджені з НААУ, проводять компетентні координатори МПР.

Перелік координаторів міжнародних програм міжлабораторних випробувань є доступним на сайті Європейської інформаційної системи міжлабораторних випробувань EPTIS, де також можливо знайти і контактну інформацію координаторів. Українські лабораторії беруть участь не тільки в національних, а також і в міжнародних програмах міжлабораторних порівнянь.

PTA – організація, акредитована Національним органом з акредитації Нової Зеландії у якості провайдера перевірки кваліфікації на відповідність вимогам ISO/IEC 17043.

PTA є асоційованим членом Азіатсько-Тихоокеанської Кооперації з акредитації лабораторій (APLAC), членом комітету з перевірки кваліфікації APLAC та регулярно відвідує засідання робочої групи з питань перевірки кваліфікації ILAC IAC 17043.

PTA проводить аудити, надає послуги з консультування та навчання щодо вимог ISO/IEC 17043.

PTA активно розробляє програми перевірки кваліфікації, з якими можна ознайомитися на офіційному сайті APLAC (APLAC РТ003 – www.aplac.org) та на офіційному сайті Європейської інформаційної системи професійних випробувань (EPTIS) - www.eptis.bam.de.

У програмах PTA беруть участь лабораторії з усього Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Північної, Центральної та Південної Америки, Європи, Близького Сходу, Африки та інших регіонів.

Посилання:

ISO/IEC 17043:2010 Conformity assessment — General requirements for proficiency testing

ISO Guide 30:2015 Reference materials — Selected terms and definitions

ISO Guide 31:2015 Reference materials — Contents of certificates, labels and accompanying documentation

ISO Guide 33:2015 Reference materials — Good practice in using reference materials

ISO Guide 34:2009 General requirements for the competence of reference material producers

ISO Guide 35:2006 Reference materials — General and statistical principles for certification

EA-4/18 Guidance on the level and frequency of proficiency testing participation

ILAC-P9:2005 ILAC Policy for Participation in Proficiency Testing

Міжнародне бюро з аналітичних досліджень (BIPEA)

Політика НААУ щодо простежуваності вимірювання, що проводять органи з оцінки відповідності відповідно до заявленої сфери акредитації

ЗД-08.00.09:ред. 07

(Схвалено та рекомендовано до застосування рішенням Ради з акредитації НААУ від 25 липня 2016 року)

1.    Загальні положення

Метрологічна простежуваність – властивість результату вимірювань, яка полягає в тому, що результат може бути пов’язаний з еталоном через документований нерозривний ланцюг калібрувань, кожне з яких вносить свій внесок у невизначеність вимірювання.

Метрологічна простежуваність результатів вимірювань є однією з ключових тем, для якої узгоджена політика є необхідною, якщо ринок прагне мати впевненість у калібруваннях, випробуваннях та перевірках, які здійснені акредитованими лабораторіями та органами з інспектування, що входять до сфери Угоди з організацією «Міжнародне співробітництво з акредитації лабораторій» (далі – ILAC).

Для забезпечення впевненості у результатах вимірювань, виконаних акредитованими лабораторіями та органами з інспектування, Національне агентство з акредитації (далі – НААУ) застосовує політики та використовує керівні документи ILAC для єдиного та узгодженого підходу щодо застосування критеріїв акредитації.

Положення цієї політики НААУ є обов’язковим для всіх акредитованих лабораторій та органів з інспектування (далі – ООВ) та таких ООВ, що перебувають в процесі акредитації. Документ також є обов’язковим для аудиторів НААУ, які оцінюють виконання вимог щодо стану простежуваності результатів вимірювань, які виконує ООВ.

 2.     Політика НААУ щодо простежуваності результатів вимірювань через калібрування устатковання

Загальними вимогами для забезпечення простежуваності результатів вимірювання, які здійснюють під час проведення калібрування, випробовування та інспектування, є такі:

-      все устатковання, що використовується для проведення калібрування, випробування, вимірювання та/або відбирання зразків, охоплюючи устатковання для допоміжних вимірювань (наприклад, умов довкілля) і має значний вплив на точність і достовірність результатів калібрування, випробування, вимірювання та/або відбирання зразків, повинне бути відкаліброване перед введенням його в експлуатацію;

-      необхідність проведення калібрування устатковання повинен визначати ООВ. У разі, якщо ООВ визначає, що калібрувати устатковання не потрібно, він має надати відповідне обґрунтування, яке має доводити, що таке устатковання не чинить значного впливу на точність і достовірність результатів калібрування, випробування, вимірювання та/або відбирання зразків.

ООВ повинен розробити програму калібрування свого устатковання, яка повинна охоплювати систему вибирання, використовування, калібрування, визначення періодичності повторного калібрування, перевіряння, контролювання та підтримування еталонів, стандартних зразків, що використовуються як еталони, а також вимірювального та випробувального устатковання.

2.1. Політика НААУ щодо устатковання, яке повинно бути відкаліброване, передбачає, що воно буде відкаліброване у:

2.1.1. Національних метрологічних інститутах (далі – НМІ) для тих видів вимірювань, які покриваються “Угодою про взаємне визнання національних еталонів та сертифікатів калібрувань та вимірювань, що видаються національними метрологічними інститутами” (далі – CIPM MRA), відповідно до калібрувальних та вимірювальних можливостей (СМС) як це опубліковано в Додатку С бази даних ключових звірень (KCDB) на сайті Міжнародного бюро з мір і ваг (BIPM).

Вважається достатнім доказом забезпечення простежуваності, якщо НМІ видає свідоцтво про калібрування щодо виконаного калібрування, і це свідоцтво містить посилання на CIPM MRA у вигляді нанесеного логотипу CIPM MRA. Якщо видане свідоцтво про калібрування не містить логотипу CIPM MRA, авторитетним джерелом доказу забезпечення простежуваності є KCDB.

2.1.2. Акредитованих калібрувальних лабораторіях, які спроможні виконувати калібрування за певним видом вимірювання, з використанням відкаліброваних еталонів, щоб забезпечувати простежуваність проведених лабораторією калібрування та вимірювання до Міжнародної системи одиниць (SI). Калібрувальна лабораторія встановлює простежуваність вимірювання своїх власних еталонів та вимірювальних інструментів із системою SI за допомогою нерозривного ланцюга калібрування або зіставлень, що зв’язують їх з відповідними національними або міжнародними еталонами. Ці лабораторії повинні бути акредитовані НААУ або органом з акредитації, який є підписантом ILAC MRA або визнаного регіонального MLA, наприклад EA MLA, у сфері калібрування.

Якщо за результатами калібрування, акредитована калібрувальна лабораторія видає свідоцтво про калібрування з посиланням на акредитацію вище визначених органів з акредитації, це вважається достатнім доказом забезпечення простежуваності результатів калібрування та вимірювання.

У випадку, якщо лабораторія видає свідоцтво про калібрування без посилання на акредитацію вище визначених органів з акредитації, вважається, що метрологічні послуги були надані постачальником, технічна компетентність якого у сфері калібрування не підтверджена, відповідно, результати калібрування не можуть вважатися достатнім доказом забезпечення простежуваності вимірювання.

У такому разі ООВ має забезпечити достатні докази простежуваності та невизначеності вимірювань і НААУ необхідно оцінити надані докази відповідно до пункту 2.1.3.

2.1.3. В НМІ, послуги якого застосовні але не покриваються угодою CIPM MRA, або калібрувальною лабораторією, послуги якої застосовні, але не покриваються угодою ILAC MRA або регіональною угодою MLA для сфери калібрування, що визнається ILAC.

В такому разі ООВ має забезпечити достатні докази простежуваності та невизначеності вимірювань і НААУ необхідно оцінити надані докази.

Від ООВ вимагається:

- проведення аудиту в присутності представників НААУ у відповідній сфері калібрування;

- мати свідоцтво про калібрування, яке повинно включати щонайменше: дату та місце  калібрування; ідентифікацію еталонів, ідентифікацію устатковання;, калібрування якого було проведено; результати вимірювань, охоплюючи невизначеність; інформацію стосовно простежуваності (або посилання на таку інформацію).

Належні докази технічної компетентності ООВ повинні застосовувати інші способи забезпечення достовірності результатів калібрування, що включають принаймні такі але не обмежуються наступним:

-       позитивні результати перевірки кваліфікації шляхом міжлабораторних звірянь у відповідній сфері,

-       демонстрація погодженого на міжнародному рівні стандарту або затвердженого нормативного документа з калібрування;

-       записи щодо валідації методу (методики) калібрування;

-       процедури та записи щодо оцінювання результатів невизначеності вимірювань;

-       документація, яка підтверджує метрологічну простежуваність результатів вимірювань;

-       документація щодо забезпечення якості результатів калібрування;

-       документація щодо підтвердження компетентності персоналу, який здійснює калібрування;

-       документація щодо відповідності приміщень, навколишнього середовища та допоміжного устатковання;

-       позитивні результати аудитів калібрувальної/випробувальної лабораторії, тощо.

3.      Інші випадки забезпечення простежуваності

У випадках, коли варіанти, наведені в п. 2.1.1-2.1.3, є недоступними або не застосовні, простежуваність може забезпечуватись, наприклад:

-     використанням атестованого стандартного зразка;

-     застосуванням погоджених методів та/або прийнятих узгоджених стандартів;

-     участю ООВ у відповідних програмах перевірки кваліфікації шляхом міжлабораторних звірянь;

-     у спосіб, який визначений у відповідному стандарті, що використовується при акредитації.

Від ООВ вимагається:

-       обґрунтувати те, що політика, наведена у варіантах п. 2.1.1-2.1.3, не може бути виконана;

-       надати докази відповідності політиці, що наведена у цьому варіанті.

4. Політика НААУ у сфері забезпечення простежуваності за допомогою стандартних зразків

Значення метрологічних характеристик, пов’язаних із стандартними зразками (далі – СЗ), за можливості, мають бути метрологічно простежуваними до одиниць вимірювань системи SI або до атестованих стандартних зразків). Внутрішні стандартні зразки треба перевіряти залежно від технічних та економічних потреб ООВ.

Політика НААУ в зазначеній сфері є такою:

4.1. Значення метрологічних характеристик атестованих СЗ, випущених НМІ та включених до бази даних KCDB BIPM, або випущених виробниками стандартних зразків, що мають підтверджену у встановленому порядку компетентність згідно з чинною версією ISO Guide 34, а також значення, присвоєні атестованим СЗ, охопленим записами в базі даних JCTLM, вважаються такими, що мають встановлену простежуваність.

4.2. У випадках застосування інших СЗ, що не відповідають зазначеним вище умовам і вважаються критичними, ООВ має продемонструвати, що кожний такий СЗ придатний для даного використання згідно з вимогами відповідного стандарту щодо акредитації.

Щодо подібних СЗ, ООВ може застосувати документально доведену атестацію такого СЗ із застосуванням:

-     нацiонального еталона або еталона нижчого за статусом, який був пiдданий калiбруванню та має доведену метрологiчну простежуваність до відповідного національного або міжнародного еталона;

-     iншого атестованого СЗ зi встановленою метрологiчною простежуванiстю;

-     первинного методу вимiрювання;

-     розрахунково-експериментальної процедури приготування СЗ;

-     процедури мiжлабораторної атестацiї.

4.3. Титранти і зразки для градуювання

Записи з приготування титрантів і зразків для градуювання повинні містити інформацію про вихідні СЗ і чисті речовини, а також про невизначеності характеристик складу. Оцінка невизначеності приготованих титрантів і зразків для градуювання повинна проводитися згідно з задокументованою процедурою (інструкцією). Титранти, градуювальні розчини та градуювальні зразки, що зберігаються більш ніж один день, на етикетках повинні мати значення оціненої невизначеності

Строк дії політики не обмежується.

Перегляд політики – у разі потреби.

Участь працівників НААУ у міжнародній науковій конференції “Євразійське регіональне співробітництво з метою розвитку криміналістики та судової експертизи”

Співробітники НААУ Гогоман І.В. та Агапов Л.І. взяли участь у конференції. Міжнародну конференцію було організовано за Програмою сприяння розвитку криміналістики та судової експертизи в Україні – в рамках реалізації проекту розвитку Експертної служби МВС України, що виконується Міжнародною програмою підвищення кваліфікації для органів кримінального розслідування Департаменту юстиції США (ICITAP). Проект фінансується Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та правоохоронним питанням Державного департаменту США (INL).

Задачею конференції було об’єднати міжнародну дипломатичну спільноту, представників експертних установ країн пострадянського простору та США, інших галузевих експертів до науково-практичного обміну, обговорення та дослідження стану криміналістики та судової експертизи в Євразійському регіоні та залучення досвіду Експертної служби МВС, як провідного, до їх розвитку.

Серед учасників конференції крім України та США були представлені Польща, Литва, Молдова, Вірменія, Грузія, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан. Кількість учасників перевищувала 50 чоловік.

Крім організаторів конференції ICITAP та INL (представники Посольства США в Україні, Посольства США в Узбекистані, Посольства США в Туркменістані) були також представлені міжнародні організації Міжнародне співробітництво з акредитації (ILAC), зарубіжні організації – Національний інститут юстиції США, компанія RockNDA-консультант, що працює в різних правоохоронних органах США з питань розслідування нерозкритих справ та інших питань, пов’язаних з криміналістичною ДНК-експертизою, Університет Педью (Індіана, США), компанія з виробництва систем для експрес-аналізу ДНК для IntegenX (США). Від України були представлені Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України, Управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України, Харківський національний університет внутрішніх справ, Управління ООН з наркотиків та злочинності (офіс в Україні), Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, Національне агентство з акредитації України. Організації інших країн: Польща – Центральна лабораторія судової експертизи поліції, Посольство Республіки Польща в Україні, Литва, Експертно-криміналістичний центр поліції Литви, Молдова – Центр судових експертиз МВС Молдови, Національний центр судових експертиз Молдови, Міністерство охорони здоров’я Молдови, Вірменія – Національне бюро судових експертиз Академії наук Вірменії, Грузія – Міністерство внутрішніх справ Грузії, Національне бюро судових експертиз Грузії, Узбекистан – Центральне бюро судмедекспертизи Міністерства охорони здоров’я Узбекистану, Експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ Узбекистану, Республіканський центр судової експертизи Міністерства юстиції Узбекистану, Таджикистан – Міністерство внутрішніх справ Таджикистану, Туркменістан – Центральне бюро судмедекспертизи Міністерства охорони здоров’я Туркменістану.

Порядок денний конференції включав основну програму 28.10.2013 – роботу в пленарному режимі і посекційну роботу 29.10.2013.

Пленарне засідання було відкрите вітальним словом Дмитра Жидкова (Начальник Експертної служби МВС України), Вільяма Хендерсона (Директор INL, Посольство США в Україні), Олександра Рувіна (Директор КДНСЕ Міністерства юстиції України), Роберта Пікока (Старший радник з правоохоронних питань проектів ICITAP в Україні). Виступи першого дня конференції включали доповіді «Важливість акредитації в світі) Пітера Унгера (Президент Американської асоціації з акредитації лабораторій (A2LA), Голови Міжнародного співробітництва з акредитації лабораторій (ILAC)), «Актуальні питання акредитації судово-експертних установ» Ігоря Володимировича Гогомана (Національне агентство з акредитації України), «Програма сприяння розвитку криміналістики в Україні: шлях до акредитації» Террі Міллса (Старший консультант Програми ICITAP в Україні), «Судова експертиза в системі кримінального правосуддя: роль Національного інституту юстиції, накопичений досвід та значення баз даних ДНК» Чарлза Х’юрича (керівник програм Національного інституту юстиції США), «Ефективне використання ДНК та інших речових доказів у розв’язанні нерозкритих справ» Рокні Хармона (консультант з нерозкритих справ), «Комп’ютерно-технічна експертиза в розслідуванні кіберзлочинів» Маркуса Роджерса (професор Університету Педью, Вест Лафайет, Індіана, США), «Експертна підтримка розслідувань» Роберта Б’янкі (Старший консультант Програми ICITAP в Туркменістані).

Другий день включав три профільних секції: секцію біології та ДНК, секцію експертизи хімії наркотиків, секцію комп’ютерно-технічної експертизи, а також багатопрофільну секцію.

Представники НААУ відвідали експертизи хімії наркотиків та багатопрофільну секцію, де прослухали доповіді щодо нагальних проблем експертизи наркотиків, еталонних зразків в практиці дослідження наркотичних речовин, а також класифікації способів технічної підробки підписів, проблем її дослідження, дослідження змін мікрочастинок та мікрослідів на місці злочину в момент їх утворення, а також при їх зберіганні перед експертним дослідженням, експертна служба МВС України на шляху до акредитації, оптимізація процесу запровадження стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 в НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області з використанням інформаційно-аналітичної системи «Експерт», уніфікація змісту та структури експертних методик відповідно до вимог міжнародних стандартів систем управління якістю, адаптованих в України. Поряд з тим, представники НААУ брали активну участь в обговореннях доповідей, задавали велику кількість питань, активно коментували доповіді та відповіді на питання, проясняли для учасників незрозумілі питання з акредитації та деякі фахові питання, розставляючи акценти, які відповідають нормативним документам з акредитації, технічного регулювання та фахових технічних питань, які пов’язані зі змістом стандартів та інших документів з акредитації.

Крім того, владо ся навести контакти та провести короткі, але плідні діалоги з деякими учасниками конференції і обмінятися контактною інформацією для подальшого співробітництва.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що участь у конференції була вдалою та корисною для представників НААУ та інших учасників.